Прес-конференція за участі Дениса Силантьєва, 25.04.2016, Київ

25 квітня в прес-центрі ІА «ІНТЕРФАКС-Україна» відбулась конференція на тему: «Готовність України до Олімпіади у Ріо-де-Жанейро. Спорт з політикою. І поза нею»,  за ініціативи народного депутата ВРУ, срібного Олімпійського призера, чемпіона світу з плавання Дениса Силантьєва

120 років тому в Афінах відбулися перші Олімпійські ігри. Античні змагання були заборонені в 394 р н.е. імператором Феодосієм I. Після того, як християнство стало офіційною релігією, ігри стали розглядатися як прояв язичництва.

У 1894 році барон П’єр де Кубертен заснував Міжнародний олімпійський комітет. З тих пір МОК став керівним органом олімпійського руху, структура і дії якого визначаються Олімпійської хартії. У перших Іграх проведених під егідою МОК в 1896 році на афінському стадіоні Панатінаїкос взяли участь 241 спортсмен з 14 країн, які змагалися в 43 дисциплінах.

Політика держави в галузі спорту та підготовки до  участі в Олімпіаді потребує більшої координації. Українська збірна понизила планку у плаванні з перших місць Олімпіади на 30-і та 40-і. З’явилась практика виступу наших спортсменів від інших країн. Тим не менш, у нас є талановиті спортсмени, які можуть показати набагато кращий результат, якщо їм не будуть заважати. Однією з причин незадовільних показників на Олімпіаді є корупційні дії серед чиновників та клерків спортивних об’єднань, на які Міністерство Молоді та Спорту закриває очі.

Вперше за 18 років, Денис Силантьєв разом з колегами ініціював парламентські слухання на тему: «Шляхи розвитку фізичної культури та спорту в Україні в умовах децентралізації влади», для того, щоб розвивати спорт в Державі.

Всі учасники пресс-конференції відзначали існування проблем у сфері фізичної культури і спорту. Під гаслом оптимізації відбувається значне скорочення чисельності дитячо-юнацьких шкіл і тренерсько-викладацького персоналу. За даними обласних державних адміністрацій, що надійшли до Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, за минулий рік кількість учнів спортивних шкіл скоротилася майже на 30 тисяч осіб. Виникає сумне питання: скільки учнів спортивних шкіл ми можемо втратити в цьому році і як це відобразиться на рівні дитячої захворюваності та підліткової злочинності?

Не менш важливим питанням є забезпечення належного викладання фізичного виховання у навчальних закладах, надання необхідної підтримки спорту вищих досягнень.

Відповідно до положень статті 3 Конституції України життя і здоров’я людини визначається найвищою соціальною цінністю («Стаття 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю»).

Денис Силантьєв оприлюднив статистику стану здоров’я населення України:

  1. Україна посідає Перше місце за рівнем смертності в Європі. ЮНЕСКО оголосило Україну «…країною вимираючого етносу»! За прогнозом ООН, при збереженні динаміки скорочення населення до 2030 року кількість українців зменшиться до 39 млн. Як зазначалося в демографічному звіті ООН, в Україні найнижчий в світі природний приріст населення. Щорічно Україна втрачає понад 700 тисяч своїх громадян, третина з них — люди працездатного віку. Кожен десятий українець не доживає до 35 років. В окремих регіонах України темпи смертності майже такі ж, які були в роки Голодомору.
  2. Україна посідає перше місце за показниками підліткового алкоголізму в Європі.
  3. В Україні близько половини злочинів скоєно неповнолітніми та, нажаль, щороку цей показник погіршується.
  4. Україна посідає Друге місце в Європі за рівнем поширення раку та СНІДу!!!
  5. в Україні 2 млн. наркозалежних і 9 млн. курців!
  6. 90% наших школярів мають слабкий рівень фізичного розвитку, а 80% випускників наших шкіл у віці 17-18 років мають показники стану здоров”я в середньому 45-річних людей (біологічний вік 17-річних дівчат 40 років, юнаків – 55 років)!
  7. 90% студентів мають відхилення у стані здоров’я, 50% — мають незадовільну фізичну підготовку. Прогресують захворювання опорно-рухового аппарату – 50,4%.
  8. Майже половина призовників четвертої хвилі мобілізації непридатні до військової служби!
  9. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вказує, що відсутність належної рухової активності призводить до економічних збитків в розмірі 150-300 євро на одну особу в рік.
  10. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у першій половині 1960-х років Україна за показниками середньої тривалості життя входила в першу десятку країн світу, а на початку ХХІ ст. опинилася на передостанньому місці в Європі.
  11. Результати всеукраїнського опитування засвідчують, що на початку ХХІ ст. достатню рухову активність оздоровчої спрямованості (не менше 4-5 занять на тиждень, або більше 240 разів на рік, тривалість одного заняття – не менше 30 хв.) мали лише 3 % населення України віком від 16 до 74 років. Для більшої половини дорослого населення характерною є гіпокінезія (стан недостатньої рухової активності організму з обмеженням темпу і обсягу рухів). Серед дітей зростає популярність малорухомого дозвілля.
  12. Здоров’я нації є основою її обороноздатності, економічного процвітання та запорукою її майбутнього існування.
  13. Загальновідомо, що здоровий спосіб життя населення у 5 разів ефективніший, ніж лікувально-діагностична діяльність галузі охорони здоров’я, пов’язана із збереженням та зміцненням здоров’я населення. За інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я співвідношення витрат і зиску від реалізації програм здорового способу життя становить як 1 до 8.
  14. Рухова активність – це генеруючий та стимулюючий чинник в системі здорового способу життя. Вона має важливе значення для удосконалення фізичного розвитку й підготовленості особи, профілактики надмірної маси тіла й ожиріння, а також сприяє зменшенню ризику виникнення серцево-судинних захворювань, діабету, остеопорозу, окремих онкологічних захворювань та депресії. Оздоровча рухова активність благотворно впливає на економіку й суспільство загалом.
  15. За останні 40-60 років у Фінляндії, Японії, Канаді, Австралії та інших високорозвинутих країнах, завдяки державній політиці, спрямованій на створення умов для широкого впровадження у повсякденне життя різних форм рухової активності в органічному поєднанні з раціональним харчуванням, боротьбою проти шкідливих звичок та покращенням екологічного середовища, смертність людей молодого та середнього віку скоротилась в кілька разів, середня тривалість життя збільшилася на 15-20 років, різко зросла життєздатність населення, що, безумовно, забезпечило суттєве економічне зростання у зазначених країнах.

Інна Силантьєва розповіла про всеукраїнський проект HelpSport, з відбудови спортивної інфраструктури та популяризації спорту в Україні. На даний момент було проведено два етапи проекту: аудит занедбаних спортивних об’єктів та фотосесія всесвітньо визнаних чемпіонів спорту на спортивних руїнах. В планах HelpSport – старт реконструкції одного з  об’єктів.

СИЛАНТЬЕВ1

Учасниками прес-конференції були:

Денис СилантьєвНародний депутат ВРУ, срібний призер Олімпійських ігор з плавання, чемпіон світу та Європи, чотириразовий володар Кубку світу в стилі батерфляй.

Олег Лісогор — Легендарний український плавець, багаторазовий чемпіон світу та Европи з плавання на короткі та довгі дистанції брасом.

Інна Силантьєва – співавтор та організатор всеукраїнського проекту HelpSport, посол доброї волі у питаннях екології, громадський діяч, директор Фонду підтримки молодіжного та олімпійського плавання.

Михайло Войцехівський  Доцент, Директор Інститут післядипломної педагогічної освіти Університету ім Б. Грінченка.

Баженков Евгеній – голова всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства Спартак.

Вілена Воронова – Брендмейкер, Релайтер, політ брендинг. Засновниця і Генеральний директор Міжнародного бренд-консалтингового агентства повного циклу «BRANDING & CONSULTING VVV».

#OpenWorld